Значення
- (Техніка) –
Процес приведення механічної системи (ротора, валу, коліс тощо) до стану, коли її центр мас збігається з віссю обертання, що усуває небажані вібрації.
- (Екологія) –
У переносному значенні — досягнення рівноваги, збалансованості між різними складовими, процесами або станами (наприклад, у економіці, екології або психології).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вибалансовування, р. вибалансовування, д. вибалансовуванню, з. вибалансовування, о. вибалансовуванням, м. вибалансовуванні, к. вибалансовування