вибалакати

[ʋɪbɑlɑkɑtɪ] Дієслово

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Розмовляючи, виявити, розкрити щось, вимовити те, чого не слід було говорити.

  2. (Лінгвістика) –

    Довгою, настирливою розмовою або проханням домогтися чогось, випросити.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я вибалакатиму, ти вибалакаєш, він вибалакає, ми вибалакаємо, ви вибалакаєте, вони вибалакатимуть

Більше записів