вибагливість

1. Властивість за значенням прикметника “вибагливий”; вимогливість, примхливість, перебірливість у чомусь, наприклад у їжі, одязі тощо.

2. Розбірливість, високі естетичні чи інтелектуальні вимоги до чогось; здатність тонко відрізняти, оцінювати та вимагати високої якості.

Приклади:

Приклад 1:
Та попри агротехнічну вибагливість злаки, боби й гарбузи мали низку безперечних переваг: їхні плоди легко було збирати й зберігати, а для повного визрівання в умовах прохолодного й вологого клімату їм вистачало 8—10 тижнів. Це вирішило подальшу долю японського сільського господарства, а отже й самої острівної цивілізації.
— Невідомий автор