вибачити

1. Пробачити комусь провину, образи, помилки; перестати осуджувати когось за вчинок, що викликав незадоволення.

2. (у безособовому вживанні) Вживається як формула ввічливого прохання, вибачення за незручності, помилку або порушення норм етикету.

3. (заст.) Відмовитися від чогось, поступитися чимось на чиюсь користь; звільнити від якихось зобов’язань.

Приклади:

Приклад 1:
Спробувати зрозуміти та вибачити і свідому провокативність у прагненні розворушити замшіле й зужите, звісно, якщо за цим свіжа думка й новий ракурс осмислення, а не хвацьке всезаперечування в ім’я себеутвердження. Не відкидати при цьому «сучасного минулого», актуалізуючи й розвиваючи те позитивне знання і художній досвід, що пробивалися, але не змогли повноцінно утвердитися.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”