в'язучий
[ʋ'jɑzut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Техніка) –
(про матеріали, речовини) Такий, що має властивість зв’язувати, скріплювати частини чогось; клейкий, липкий.
- (Медицина) –
(перен., розм.) Такий, що викликає відчуття важкості, сонливість, млявість (про час, погоду, атмосферу тощо).
- (Лінгвістика) –
(перен., розм.) Повільний, нудний, одноманітний (про процес, розмову, читання тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. в'язучий, р. в'язучого, д. в'язучому, з. в'язучого, о. в'язучим, м. в'язучім