в'язкотекучий
[ʋ'jɑzkotɛkut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Фізика) –
(про речовини) Такий, що поєднує властивості в’язкого твердого тіла та рідини, здатний під дією механічних напруг до пластичної деформації або течії.
- (Фізика) –
(у фізиці, хімії) Характеризує стан речовини (наприклад, розплавів полімерів), при якому вона проявляє одночасно пружність, пластичність і здатність до незворотної течії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. в'язкотекучий, р. в'язкотекучого, д. в'язкотекучому, з. в'язкотекучого, о. в'язкотекучим, м. в'язкотекучім