в'язкотекучість

Значення

1. (Фізика) –

   В’язкотекучість — властивість речовин (переважно полімерів, аміачних розчинів, силікатів тощо) поєднувати в собі ознаки в’язкого твердого тіла та рідини, здатність під дією механічного навантаження текти (деформуватися з необоротною зміною форми), а за його відсутності повертатися у твердий стан або зберігати форму.

2. (Фізика) –

   В’язкотекучість — стан речовини (наприклад, аморфного полімеру), за якого вона проявляє одночасно пружність, характерну для твердих тіл, і в’язкість, характерну для рідин, що дозволяє їй піддаватися пластичному деформуванню.

Правопис та відмінювання