Значення
- (Фізика) –
Властивість матеріалів, зокрема полімерів, глин, деяких металів тощо, одночасно проявляти в’язкість (опір течії) та пластичність (здатність до незворотної деформації без руйнування), залежно від умов навантаження; здатність до пластичного течіння після досягнення певної межі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. в'язкопластичність, р. в'язкопластичності, д. в'язкопластичності, з. в'язкопластичність, о. в'язкопластичністю, м. в'язкопластичності, к. в'язкопластичносте