1. Зв’язка, пучок, пачка однорідних предметів, з’єднаних між собою для зручності перенесення або зберігання (наприклад, в’язка дров, в’язка ключів).
2. Технічний термін у будівництві та архітектурі: горизонтальний елемент (балка, перемичка), що спирається на стовпи, колони або простінки і служить для підтримки перекриття або зв’язку вертикальних конструкцій.
3. У медицині та анатомії: пучок нервових або м’язових волокон, що функціонально об’єднані (наприклад, судинно-нервова в’язка, провідна в’язка серця).
4. У ботаніці: група судин, що проходить у стеблі, корені або листку рослини (провідна в’язка).