1. (від дієслова «волити») Бажати, хотіти, мати намір, наважуватися.
2. (застаріле) Дозволяти, давати дозвіл.
вволю
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вони вечеряли яблуневими над снігами вершками, наїдалися ними від пуза, вволю, й тільки того, що не щедрували. Люди, мабуть, відчували, що будуть такі сніги, і перед тим, як захуртечило, загодя подбали про коней і про корів, свиней та овечок.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: дієслово () |