ввірчений
[ʋʋirt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Психологія) –
(про людину) Такий, що має довіру, користується довірою; довірений, надійний.
- (Юриспруденція) –
(заст.) Такий, що йому щось доручено, ввірено; уповноважений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ввірчений, р. ввірченого, д. ввірченому, з. ввірченого, о. ввірченим, м. ввірченім