Значення
- (Філософія) –
Надавати чомусь статусу вічного, нескінченного існування; робити вічним, закріплювати назавжди.
- (Література) –
Увічнювати, робити безсмертним, прославляючи в пам’яті нащадків (про діячів, події, подвиги тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я ввічнюю, ти ввічнюєш, він ввічнює, ми ввічнюємо, ви ввічнюєте, вони ввічнюють