1. Увійти в історію, набути безсмертя, залишити по собі довгу пам’ять; увічнити себе.
2. (У рідкісному вживанні) Стати вічним, набути ознак вічності.
ввічнитися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови