Значення
- (Філософія) –
(у філософії, релігії) Надання чому-небудь вічного, незнищенного існування; перетворення на вічне, закріплення в незмінному, ідеальному стані.
- (Мистецтво) –
(у мистецтві, літературі) Увічнення, зображення когось, чогось у творах мистецтва з метою зберегти назавжди в пам’яті наступних поколінь.
- (Лінгвістика) –
(переносно) Тривале збереження, продовження дії чого-небудь, запобігання забуттю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ввічнення, р. ввічнення, д. ввічненню, з. ввічнення, о. ввічненням, м. ввічненні, к. ввічнення