Приклад 1:
І загалом речі тут якось не існували самі собою, набували свого другого, духовного буття, невіддільні від господині, яка заповнювала собою ввесь свій життєвий простір. Вона любила свою оселю, і численні гості почували себе у цих стінах як удома — в атмосфері доброзичливості й душевної розкутості.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Я пообіцяла, що ввесь день ми будемо лише вдвох. Респондент заперечив, що це не вдасться, мовляв, сьогодні заключний день семі нару, мусить бути прийнятий вельми поважний меморандум і — найголовніше — програмою передбачено якийсь несамовитий обід-maestoso з ґраппою.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
– i почав коренити i батька, i матiр, поперед Забрьошиних, а далi й Пiстрякових, i ввесь род їх, а далi самого Пiстряка лаяв-лаяв на всi боки, та в потилицю вигнав його з хати, i змiнив його з писарства, а намiсть цого настановив пiдписчого, хлопця, блазня, “єго же, – так закiнчив Пiстряк, – не єдиножди за возлобiа чухрав i по лядвiям поруганiє чиних”. – Скажи менi на милость, Ригорович, – питав Микита Уласович, – хто се нам таку пакость укрутив?
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”