вверчений
[ʋʋɛrt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Лінгвістика) –
Власна назва, що походить від дієслова “ввертіти” — у значенні “швидко обертатися, крутитися”.
- (Лінгвістика) –
Уживається як прізвище або прізвисько, яке могло виникнути для позначення рухливої, жвавої, метушливої людини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вверчений, р. вверченого, д. вверченому, з. вверченого, о. вверченим, м. вверченім