Словник Української Мови
Буква
1. Різко увійти, вдертися кудись з шумом, навалою, часто без дозволу або з грубістю.
2. Важко впасти, обвалитися, звалитися кудись (про щось масивне або про людину, що падає з силою).
3. Проникнути, потрапити всередину чогось під тиском, натиском (про повітря, воду тощо).
4. Розм. Швидко та міцно заснути від втоми.
Приклад 1:
Пішли під землю темнотою, Еней все щупався рукою, Щоб не ввалитися куди. Ся улиця вела у пекло, Була вонюча і грязна; У ній і вдень було, мов смеркло, Од диму вся була чадна; Жила з сестрою тут Дрімота, Сестра же звалася Зівота, Поклон сі перші оддали Тімасі нашому Енею З його старою попадею,- А послі далі повели.
— Самчук Улас, “Марія”