вузличок

[ʋuzlɪt͡ʃok] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Зменшувально-пестлива форма до слова “вузлик”: невеликий, компактно зав’язаний вузол.

  2. (Ботаніка) –

    (у ботаніці) Частина стебла або кореня рослини, де утворюється потовщення, з якого можуть розвиватися пагони, листя або корінці.

  3. (Техніка) –

    (переносно) Невеликий, часто складний елемент або деталь чогось, що є частиною більшої цілісної структури, системи або проблеми.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вузличок, р. вузличка, д. вузличкові, з. вузличок, о. вузличком, м. вузличкові, к. вузличку

Більше записів