Значення
- (Психологія) –
Властивість або якість людини, що характеризується надмірною прагненням до власної вигоди, користі, часто без урахування інтересів інших людей або суспільства загалом; егоїстичність, егоцентризм.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вузькокорисливість, р. вузькокорисливості, д. вузькокорисливості, з. вузькокорисливість, о. вузькокорисливістю, м. вузькокорисливості, к. вузькокорисливосте