вуздечка

[ʋuzdɛt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Зоологія) –

    Частина кінської збруї, що складається з ременів, які надіваються на голову коня для керування ним; за допомогою вудил, прикріплених до вуздечки, вершник передає сигнали коневі.

  2. (Медицина) –

    В анатомії: тонка складка слизової оболонки, що з’єднує дві частини органу, обмежуючи їх рухливість (наприклад, під’язикова вуздечка, вуздечка верхньої губи).

  3. (Соціологія) –

    Переносно: будь-яке обмеження, засіб стримування чи контролю над ким-небудь або чим-небудь.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вуздечка, р. вуздечки, д. вуздечці, з. вуздечку, о. вуздечкою, м. вуздечці, к. вуздечко

Більше записів