вуйчаник

[ʋujt͡ʃɑnɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Рідкісне діалектне позначення сина вуя (брата матері), тобто двоюрідного брата по материнській лінії.

  2. (Лінгвістика) –

    У західних регіонах України — син вуя, а також узагальнена назва родичів з боку вуя (брата матері).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вуйчаник, р. вуйчаник, д. вуйчаник, з. вуйчаник, о. вуйчаник, м. вуйчаник, к. вуйчаник

Більше записів