вуглецювання

[ʋuɦlɛt͡sjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Технологічний процес насичення поверхні сталевих виробів вуглецем з метою підвищення їх твердості та зносостійкості; цементація.

  2. (Хімія) –

    Хімічна реакція або процес утворення сполук вуглецю, наприклад, при синтезі органічних речовин.

  3. (Геологія) –

    У геології — процес накопичення вуглецю в ґрунтах, гірських породах або осадових відкладеннях.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вуглецювання, р. вуглецювання, д. вуглецюванню, з. вуглецювання, о. вуглецюванням, м. вуглецюванні, к. вуглецювання

Більше записів