вуглетримач

[ʋuɦlɛtrɪmɑt͡ʃ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Вуглетримач — спеціальна пристосува або деталь у конструкції, призначена для надійного фіксування вугілля (наприклад, у вугільних котлах, печах або системах подачі палива) під час його горіння чи транспортування.

  2. (Техніка) –

    Вуглетримач — технічний термін у гірничій справі для позначення пристрою чи механізму, що утримує вугільний пласт або вугільну масу від обвалення у виробках.

  3. (Техніка) –

    Вуглетримач — застаріла або спеціалізована назва для ємності, бункера або контейнера, призначеного для зберігання вугілля.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вуглетримачі, р. вуглетримача, д. вуглетримачеві, з. вуглетримача, о. вуглетримачем, м. вуглетримачеві, к. вуглетримачу

Більше записів