втулка

[ʋtulkɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Технічна деталь, зазвичай циліндричної форми, що призначена для з’єднання, кріплення або ізоляції інших частин механізму, а також для зменшення зносу шляхом установки в отвір.

  2. (Техніка) –

    Частина колеса (велосипеда, мотоцикла, автомобіля тощо), центральна деталь, на яку насаджується обід і через яку проходить вісь.

  3. (Виробництво) –

    У паперовому виробництві: циліндрична основа з дерева або металу, на яку намотується рулон паперу, тканини, плівки.

  4. (Медицина) –

    Розмовне позначення невеликої гільзи, капсули або пляшки для ліків, туші, клею тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. втулок, р. втулка, д. втулкові, з. втулок, о. втулком, м. втулкові, к. втулку

Більше записів