втрата

[ʋtrɑtɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Психологія) –

    Дія за значенням дієслова втрачати; позбавлення когось або чогось, перехід чогось у чуже володіння або зникнення.

  2. (Загальне) –

    Те, що втрачено; особа або предмет, яких позбулися, які зникли або загинули.

  3. (Юриспруденція) –

    Зменшення, збиток, шкода, які виникають у результаті такої дії.

  4. (Техніка) –

    У техніці, енергетиці тощо: частина енергії, потужності, речовини, що марно витрачається або розсіюється в процесі роботи.

  5. (Економіка) –

    У фінансах, економіці: перевищення витрат над доходами; збиток.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. втрата, р. втрати, д. втраті, з. втрату, о. втратою, м. втраті, к. втрато

Більше записів