Значення
- (Медицина) –
Стан організму або окремих його частин після тривалої, інтенсивної роботи, що характеризується зниженням працездатності, відчуттям слабкості та бажанням відпочити.
- (Медицина) –
Фізіологічна реакція нервової системи та м’язів на довге або сильне навантаження, що призводить до тимчасового порушення їх функцій.
- (Психологія) –
(переносне) Психічний стан, що виникає внаслідок тривалого нервового напруження, одноманітності або сильних переживань і виражається в апатії, втраті інтересу, емоційному виснаженні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. втомлення, р. втомлення, д. втомленню, з. втомлення, о. втомленням, м. втомленні, к. втомлення