Значення
- (Медицина) –
Фізіологічний стан організму після тривалої або інтенсивної роботи, що характеризується зниженням працездатності, відчуттям слабкості та бажанням відпочити.
- (Психологія) –
Психічний стан, що виникає внаслідок тривалого нервового напруження, монотонної діяльності або сильних переживань, що проявляється в апатії, втраті інтересу та зниженні концентрації.
- (Психологія) –
Переносно: стан байдужості, втрати інтересу до чогось через надмірне впливання або повторюваність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. втома, р. втоми, д. втомі, з. втому, о. втомою, м. втомі, к. втомо