втіха

[ʋtixɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Психологія) –

    Почуття радості, задоволення, яке виникає від чогось приємного; насолода, утіха.

  2. (Психологія) –

    Те, що викликає таке почуття; джерело радості, задоволення.

  3. (Медицина) –

    Заст. Зменшення болю, страждання; полегшення, вгамування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. втіха, р. втіхи, д. втісі, з. втіху, о. втіхою, м. втісі, к. втіхо

Більше записів