Значення
- (Юриспруденція) –
Дія за значенням дієслова “втікати”; набуття свободи шляхом таємного або поспішного залишення місця ув’язнення, полону або небезпечної ситуації.
- (Психологія) –
Ухилення від чого-небудь (наприклад, від відповідальності, небезпеки, переслідування); спроба уникнути чогось.
- (Література) –
(у переносному значенні) Швидке і непомітне зникнення, миттєвий відхід (наприклад, про час, можливість).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. втікання, р. втікання, д. втіканню, з. втікання, о. втіканням, м. втіканні, к. втікання