втікачка

[ʋtikɑt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Соціологія) –

    Жінка або дівчина, яка втікає, рятується втечею від когось або чогось, уникаючи небезпеки, переслідування, ув’язнення тощо.

  2. (Зоологія) –

    Розм. Про тварину (переважно свійську), яка має звичку втікати, тікати з місця утримання.

  3. (Лінгвістика) –

    Перен., розм. Про щось дуже швидке, що миттєво зникає або проходить (наприклад, про час).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. втікачка, р. втікачки, д. втікачці, з. втікачку, о. втікачкою, м. втікачці, к. втікачко

Більше записів