втеча

Значення

1. (Юриспруденція) –

   Навмисне та таємне залишення певного місця (часто під вартою, з місця ув’язнення або небезпечної ситуації) з метою уникнення перешкод, неволі або загрози.

2. (Психологія) –

   Різка, поспішна зміна місця перебування, відхід, відступ з метою порятунку, уникнення небезпеки, переслідування або відповідальності.

3. (Лінгвістика) –

   (переносно) Швидкий і непомітний відхід, зникнення когось або чогось; втекти.

Правопис та відмінювання