встид

[ʋstɪd] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Психологія) –

    Почуття глибокого приниження, сорому, провини через вчинок, який суперечить нормам моралі, громадським усталенням або власним принципам.

  2. (Психологія) –

    Стан, коли людина зазнає ганьби, безчестя, втрачає повагу в очах оточення або власних очах.

  3. (Лінгвістика) –

    Розм. Про те, що викликає почуття сорому, ганьби; безчестя, ганьба.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. встид, р. встиду, д. встидові, з. встид, о. встидом, м. встиді, к. встиде

Більше записів