Значення
- (Юриспруденція) –
Встатковування — процес набуття спадщини або перехід майна, прав та обов’язків від померлої особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) відповідно до закону або заповіту.
- (Юриспруденція) –
Встатковування — сукупність майна, прав та майнових обов’язків (спадщина), що переходять у порядку спадкування.
- (Історія) –
Встатковування (заст.) — забезпечення, наділення когось майном або коштами для життя; утримання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. встатковування, р. встатковування, д. встатковуванню, з. встатковування, о. встатковуванням, м. встатковуванні, к. встатковування