всмоктувач

[ʋsmoktuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Пристрій або механізм, призначений для всмоктування рідини, газу, пилу тощо; частина технічної системи, що забезпечує втягування чогось всередину.

  2. (Техніка) –

    (у техніці) Робочий орган насоса, вентилятора, пилососа тощо, що створює розрідження для засмоктування рідини або повітря.

  3. (Біологія) –

    (у біології, медицині) Орган або структура, що виконує функцію активного поглинання рідин або розчинених речовин (наприклад, кореневий волосок рослини, ворсинки кишечнику).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. всмоктувач, р. всмоктувача, д. всмоктувачеві, з. всмоктувач, о. всмоктувачем, м. всмоктувачеві, к. всмоктувачу

Більше записів