Значення
- (Література) –
Властивість за значенням дієслів “вславляти” та “вславити”; стан, коли когось або щось прославляють, вшановують, оспівують.
- (Література) –
(заст. та книжн.) Слава, почесть, велич, які здобуті внаслідок всесвітнього визнання; стан прославленості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вславленість, р. вславленості, д. вславленості, з. вславленість, о. вславленістю, м. вславленості, к. вславленосте