Древослів

Словник Української Мови

всевладник

[ʋsɛʋlɑdnɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    Той, хто має необмежену, абсолютну владу; володар, самодержець.

  2. (Релігія) –

    (у релігійному контексті) Одна з назв Бога як верховного і всемогутнього правителя світу; Вседержитель.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. всевладник, р. всевладника, д. всевладникові, з. всевладника, о. всевладником, м. всевладникові, к. всевладнику

Більше записів