вселення

[ʋsɛlɛnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Релігія) –

    (реліг.) У християнстві — свята таємниця, обряд введення Бога в храм або в людину; інкарнація, воплощення.

  2. (Філософія) –

    (перен., книжн.) Увічнення, увіходження когось або чогось у свідомість, пам’ять, культуру як значної, вічної цінності.

  3. (Історія) –

    (заст.) Процес заселення, наповнення простору (населенням, життям); вселення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вселення, р. вселення, д. вселенню, з. вселення, о. вселенням, м. вселенні, к. вселення

Більше записів