вручення

[ʋrut͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Дія за значенням дієслова «вручити»; передача чогось (нагороди, документа, посади тощо) офіційно, часто в урочистій обстановці.

  2. (Юриспруденція) –

    Процес або факт отримання чогось урочисто або офіційно; акт прийняття.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вручення, р. вручення, д. врученню, з. вручення, о. врученням, м. врученні, к. вручення

Більше записів