Значення
- (Техніка) –
Технічний прийом у гірничій справі, що полягає у виїмці породи для створення виїмки (вибою) певної форми, з метою відокремлення корисних копалин від масиву.
- (Геологія) –
Виїмка, заглиблення або ніша у гірничій виробці, що утворюється в результаті такого процесу.
- (Техніка) –
У деревообробленні — з’єднання двох дерев’яних елементів шляхом вирізування в одному з них паза, а в іншому — шипа, що точно відповідає цьому пазу.
- (Ботаніка) –
У лісівництві — ділянка лісу, призначена для рубки (вирубки).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. врубка, р. врубки, д. врубці, з. врубку, о. врубкою, м. врубці, к. врубко