врівноважування

[ʋriʋnoʋɑʒuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Фізика) –

    Дія за значенням дієслова “врівноважувати”; надання рівноваги, зрівноваження, урівноваження.

  2. (Техніка) –

    (у техніці, фізиці) Процес усунення або зменшення динамічної нерівноваги обертових деталей машин і механізмів шляхом додавання або зняття маси.

  3. (Психологія) –

    (переносно) Приведення до стану гармонії, злагоди, узгодженості; збалансування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. врівноважування, р. врівноважування, д. врівноважуванню, з. врівноважування, о. врівноважуванням, м. врівноважуванні, к. врівноважування

Приклади з художньої літератури

  • 5. Чорне і біле. Вчинки самотньої людини неможливо класифікувати. “Чесноти” або “вади” з’являються як суще тільки в суспільній колективній свідомості. Для самотника всі без винятку його діяння є однозначними і не вписуються до жодної ієрархії цінностей. Приготування їжі, читання книжок, молитва або гра на сопілці рівні в його очах, позаяк ці справи нема кому порівнювати. Але від численних табу та критеріїв, засвоєних під час бування межи людьми, важко звільнитися одразу. Інколи очищення і врівноважування триває роками, тим довше, чим довше ти залишався у видресируваному табуні. Біда багатьох, у тім числі й самотніх філософів, полягала в тому, що вони намагалися втілити новий і найпереконливіший для них досвід самобутності у формах мови, які витворило старе істнування. І це при тому, що сама мова вкрай необхідна самотникові. Темний Геракліт і темний Гайдеґґер є яскравими свідченнями того, як мова старається відшукати саму себе — безлюдну.
    — Юрій Андрухович

Більше записів