врівноваження

[ʋriʋnoʋɑʒɛnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Фізика) –

    Дія за значенням дієслова “врівноважувати”; надання рівноваги, зрівноваження, урівноваження.

  2. (Фізика) –

    Стан, коли сили, впливи, якості тощо зрівноважені, урівноважені; збалансованість.

  3. (Техніка) –

    У техніці, фізиці — усунення або зменшення дії динамічних навантажень, що виникають через нерівномірність руху частин механізмів, обертання роторів тощо.

  4. (Психологія) –

    У психології — досягнення стабільного психічного стану, гармонії внутрішніх сил та емоцій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. врівноваження, р. врівноваження, д. врівноваженню, з. врівноваження, о. врівноваженням, м. врівноваженні, к. врівноваження

Більше записів