Значення
- (Лінгвістика) –
Дія за значенням дієслова “врікати”; вираження незадоволення, нарікання, бурчання через дрібниці, часто тривале або одноманітне.
- (Лінгвістика) –
(у лінгвістиці) Вживання слова “вріка” (застарілого займенника або прислівника зі значенням “чому”) у мовленні; архаїчна синтаксична конструкція.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
р. врікання, д. вріканню, з. врікання, о. вріканням, м. вріканні, к. врікання