враг

[ʋrɑɦ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Геологія) –

    (застаріле) Крутий схил, обрив, урвище; яр, прірва.

  2. (Література) –

    (переносне значення, застаріле або книжне) Те, що несе небезпеку, загибель, руйнування; безодня, прірва.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. враг, р. врага, д. врагові, з. врага, о. врагом, м. врагові, к. врагу

Більше записів