впин

1. (діал.) Те саме, що впинання — процес впинання, встромлювання чогось у щось.

2. (діал.) Те саме, що впинка — дія за значенням впинати; встромлення, всаджування.

3. (діал.) Місце, куди щось впинають, встромляють; виїмка, паз, щілина для вставлення чогось.

Приклади вживання

Приклад 1:
Є й ясновельможному впин, і не князева сила й воля проти його стати. Ясновельможний мусить вволити чиюсь непереможну волю!
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Частина мови: іменник (однина) |