вправо

Приклад 1:
Между тЬм, осмотрясь назад, увидѣл нечаянно чудное и бѣдственное позорище: бридет слѣпец, прислушивается, ощупывает посохом то вправо, то влѣво, и будто пян, и з дороги слоняется, подходит ближе, воздыхает. «Исчезоша в суетѣ дніе наши…» «Пути твоя, господи, скажи ми…» «Увы, мнѣ яко пришелствіе мое продолжися!..» И протчіе таковые слова сам себѣ говорит, воздыхая с частым преткновеніем и паде- 1 ніем.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
(Пiшла вправо.) ЯВА V З хати виходе Варка.
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”

Приклад 3:
Перші обертають площину поляризації вправо, другі – вліво і відпо – відно називаються право – і лівооберта ю- чим кварцем. Кут обертання площини по- ляризації пропорційний до товщини шару оптично активної речовини: l αϕ = , де l – довжина шляху променя в оптично активному середовищі; α – коефіцієнт пропорційності, який називають обертал ь- ною здатністю, або питомим обертанням.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”