впорядкування

1. Дія за значенням дієслова «впорядкувати»; наведення до ладу, до певного порядку, систематизація.

2. Результат такої дії; упорядкований стан, система, лад.

3. (у математиці, інформатиці) Процес розташування елементів множини у певній послідовності (наприклад, за зростанням або спаданням) згідно з заданим правилом або алгоритмом.

Приклади:

Приклад 1:
«Щоб розворушити публіку, що погрязла в усьому матеріальному, щоб знову порушити питання про впорядкування могили Коцюбинського, заснування школи ім. Коцюбинського і т. ін.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
На основі моделі протонного впорядкування розрахував і дослідив вільну енергію і деякі д и- намічні властивості сегнетоелектриків і антисе- гнетоелектриків KH2PO4 типу. Розвинув теорію, яка дала змогу з єдиної точки зору описати електрооптичний і п’єзо – оптичний ефекти, електрогірацію та п’єзо – гірацію, дав пояснення мікроскопічного механіз – му цих явищ в сегнетоелектричних кристалах.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Seiton (Сейтон) – впорядкування предметів після сейрі.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”