Значення
- (Філософія) –
Властивість або стан того, що є впорядкованим; наявність чіткого порядку, системи, організованості.
- (Математика) –
У математиці, логіці — властивість множини або структури, що характеризується наявністю певного відношення порядку між її елементами.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. впорядкованість, р. впорядкованості, д. впорядкованості, з. впорядкованість, о. впорядкованістю, м. впорядкованості, к. впорядкованосте