впокоєність

[ʋpokojɛnistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Психологія) –

    Стан спокою, душевної рівноваги, відчуття заспокоєння та внутрішнього миру; умиротвореність.

  2. (Лінгвістика) –

    Застаріле значення: дія за значенням дієслова «впокоїти»; заспокоєння, утихомирення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. впокоєність, р. впокоєності, д. впокоєності, з. впокоєність, о. впокоєністю, м. впокоєності, к. впокоєносте

Більше записів