1. Стан спокою, душевної рівноваги, відчуття заспокоєння та внутрішнього миру; умиротвореність.
2. Застаріле значення: дія за значенням дієслова «впокоїти»; заспокоєння, утихомирення.
впокоєність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |