вплавлювання

[ʋplɑʋljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Технологічний процес з’єднання металевих деталей шляхом їх нагрівання та спільного пластичного деформування, при якому матеріал з’єднуваних частин переходить у в’язкоплинний стан без додавання присадного матеріалу (на відміну від паяння чи зварювання).

  2. (Виробництво) –

    У металургії — процес введення, розчинення та рівномірного розподілу одного металу або сплаву в об’ємі іншого металу в рідкому стані для отримання гомогенного матеріалу.

  3. (Техніка) –

    У ювелірній справі та обробці металів — техніка прикріплення (наприклад, коштовного каменю) до металевої основи шляхом розплавлення невеликої частини основи або спеціального припою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вплавлювання, р. вплавлювання, д. вплавлюванню, з. вплавлювання, о. вплавлюванням, м. вплавлюванні, к. вплавлювання

Більше записів