Значення
- (Техніка) –
Технологічний процес з’єднання металевих деталей шляхом їх нагрівання та спільного пластичного деформування, при якому матеріал з’єднуваних частин переходить у в’язкоплинний стан без додавання присадного матеріалу (на відміну від паяння чи зварювання).
- (Виробництво) –
У металургії — процес введення, розчинення та рівномірного розподілу одного металу або сплаву в об’ємі іншого металу в рідкому стані для отримання гомогенного матеріалу.
- (Техніка) –
У ювелірній справі та обробці металів — техніка прикріплення (наприклад, коштовного каменю) до металевої основи шляхом розплавлення невеликої частини основи або спеціального припою.
Правопис та відмінювання
н. вплавлювання, р. вплавлювання, д. вплавлюванню, з. вплавлювання, о. вплавлюванням, м. вплавлюванні, к. вплавлювання