впізнання

1. Дія за значенням дієслова “впізнати”; ідентифікація когось або чогось на основі попередніх знань, спогадів або характерних ознак.

2. (у психології, фізіології) Психофізіологічний процес відновлення у свідомості образу об’єкта, який сприймався раніше, та його ідентифікація; одна з основних функцій пам’яті.

3. (у мистецтві, літературознавстві) Класичний художній прийом, за якого персонаж або обставини, раніше приховані, стають відомими, що призводить до розв’язки сюжету (наприклад, в античній трагедії).

Приклади:

Приклад 1:
Політична карта Передньої Азії змінилася до не- впізнання. Зокрема, Єгипет і Вавилон — корифеї ста- росхідної цивілізації — занепали, Хеттське царство й Мітанні взагалі канули в небуття, політичну ж ініціативу перебрали на себе молоді, енергійні держави — Куш, Урарту, Лідія, Мідія, а згодом і Персія.
— Невідомий автор